У Дніпрі притулок на межі виживання: 84 тварини потребують допомоги

Дніпровський мініпритулок «Промінчик надії» знаходиться у скрутному становищі. Ірина Ситенко, яка понад 12 років опікується притулком, звернулася до дніпрян по допомогу. У закладі знайшли прихисток 84 пухнастики: 49 собак та 35 котиків. Це ті тваринки, які отримали травми на вулицях, й ті, яких викинули чи залишили напризволяще господарі. Ірина не полишає надію, що котики та песики із притулку знайдуть собі нові родини.

«Я боюся ранку, бо не знаю, чим годувати їх. У притулку 49 собак і 35 котів. 84 життя, які колись нікому не були потрібні. Їх викидали, як сміття. Немовлят – у баки. Збитих – залишали на дорозі помирати. Збитих – залишали на дорозі помирати. Хворих – просто викидали під кущі, щоб не бачити.Я підбирала їх по одному. Закривавлених. Виснажених. Тих, що вже не вірили людям. Я не спала ночами. Я платила за лікування. Я годувала з останніх грошей. Я витягнула їх із смерті. І сьогодні я не знаю, чи зможу їх нагодувати.М’ясо я вже взяла – і тепер висить борг. Крупа закінчується. Корм для 35 котів треба купувати. 210 гривень – тиждень життя для однієї собаки. Лише 210 гривень. Але їх 49. По останньому збору допомогли всього 5 людей. П’ять…Я дивлюся на них – і мені соромно. Бо вони довіряють мені. Бо вони думають, що я їх захищаю. Бо вони вже були зраджені людьми один раз. Я не маю права зрадити їх вдруге. Будь ласка, якщо у вас є можливість – допоможіть.Навіть 50 гривень – це жменя крупи. 100 гривень – це миска їжі. 210 гривень – це тиждень ситого життя. 84 життя – це не просто цифра. Це 84 серця, які б вже не билися», – звернулася по допомогу від імені пухнастиків господарка притулку.

Якщо ви бажаєте допомогти – наразі актуальні наступні реквізити притулку «Промінчик надії»:

Придивіться до фото нижче. Усі пухнастики на світлинах шукають домівки. Тільки погляньте в ці оченята. Можливо, ви закохаєтеся в одного з них із першого погляду. Допомагайте так, як зручно вам. Ви також можете взяти під опіку конкретного котика чи песика.

«Я прошу, щоб завтра вони не дивилися на мене голодними очима. Не залишайте нас. Вони вижили тоді – допоможіть їм вижити зараз», – звернулася до дніпрян пані Ірина.