Підземна Канатка у Дніпрі: як сміття та стоки загрожують місту і річці

Поблизу авто- та залізничного вокзалів під вулицями Дніпра досі протікає Аптекарський водосток, який містяни називають Канаткою. Понад століття тому цю річку сховали під землю через підтоплення, однак тепер дослідники знаходять у колекторах побутове сміття та ймовірні незаконні каналізаційні врізки. Екологи застерігають: під час сильних дощів забруднення можуть потрапляти до річки Дніпро. Про це повідомляє наша редакція з посиланням на “Суспільне Дніпро”.

За словами дослідника Кирила, увагу до цієї системи привернули підтоплення на “Курчатовському ринку”. Туди звернулися люди, які працюють на цій території, аби з’ясувати, чому водостік спричиняє затоплення міста. Дослідники вже спускалися до підземної річки, оцінили масштаб проблеми та хочуть, щоб про неї дізналося якомога більше людей.

Під час обстеження колектора вони виявили сміття, пластикові пляшки та ймовірні скиди побутових стоків. Як пояснив Кирило, мешканці, які живуть вище за течією, викидають відходи “у себе на подвірʼї”, не думаючи про те, що внизу є річка, яка несе це сміття до Дніпра. Через накопичення відходів утворюються затори, які підтоплюють місто.

Дигер Володимир розповів, що течія змиває сюди сміття, яке викидають люди, і через це вже утворилася затворка. Він наголосив, що все це потрібно чистити, адже містяни купаються на пляжах Дніпра, беруть звідти воду та ловлять рибу. За його словами, йдеться безпосередньо про життя людей.

Дослідники також зазначають, що під час сильних злив потік води може зривати один із люків біля Курчатовського ринку. Вони підкреслюють, що самостійно спускатися до колекторів небезпечно, оскільки рівень води може різко піднятися.

Історик Максим Кавун пояснив, що назва “Канатка” є народною, тоді як в офіційних документах цей водостік фігурує як Аптекарський. Наприкінці XIX століття його прибрали під землю через підтоплення, зокрема після будівництва першого вокзалу та площі у 1884 році.

Саме тоді були зведені так звані “кам’яні арки”, тобто старовинні колектори. Вони збереглися донині й мають історичну цінність. За словами історика, ці конструкції досі перебувають у дуже доброму стані, а Катеринославська цегла, з якої вони складені, є справді цінним історичним об’єктом.

Еколог та перший проректор Дніпровської політехніки Артем Павличенко заявив, що під час злив сміття з колекторів може потрапляти у Дніпро. Це становить небезпеку для живих організмів, може призводити до засмічення водойми та загибелі риби.

Ще однією проблемою він назвав можливі побутові стоки. Якщо вони потрапляють у водойми без очищення, це, за словами еколога, може створювати ризики для здоров’я людей. Окремо Артем Павличенко зазначив, що це стосується дітей, які можуть купатися в цих водоймах.

Дигери наголошують, що підземні колектори — це не лише частина прихованої історії Дніпра, а й свідчення сучасних проблем міської інфраструктури, які особливо загострюються під час сильних опадів.

У Департаменті благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради розробили план робіт із розчищення відкритої та закритої частин русла Аптекарського водостоку на ділянці між вулицями Львівською та Канатною. Орієнтовна вартість цих робіт становить 246,6 мільйона гривень.

Проєкт включає будівництво експлуатаційної дороги для важкої техніки, механізоване очищення відкритої частини водостоку та ручне очищення підземного колектора. Сміття, що накопичилося, планують вивезти. Водночас наразі роботи ще не почалися.

Нагадаємо, у Дніпрі кар’єр на Червоному Камені визнали небезпечним для купання. Раніше наша редакція дізнавалася, чи купаються містяни цього літа в річках та озерах. Крім цього, читайте, наскільки чиста вода в річці та чому відбувається цвітіння Дніпра.